Стартова сторінка Мапа сайту Написати нам
УКР ENG
 

Заходи - Різне - Міжнародний тренінг з питань та актуальних проблем авторського права і суміжних прав для посадових осіб WIPO-BCC (17-28 жовтня 2016 року)


Тренінг WIPO-BCC у 2016 році

З 17 по 28 жовтня 2016 року в м. Лондон, Великобританія, тривав Міжнародний тренінг з питань та актуальних проблем авторського права і суміжних прав для посадових осіб, організований Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) у співпраці з Радою Великої Британії з авторського права. Цьогорічний тренінг у Лондоні став уже 24-м за рахунком.

Тренінг був анонсований на веб-сайті ВОІВ (у розділі Professional Development Programs, PDP), тому для участі в ньому могли подати кандидатури всі бажаючі посадові особи відомств у сфері інтелектуальної власності (ІВ), профільних міністерств, організацій колективного управління.

Олексій АрдановТак, організаторам подав свою кандидатуру та успішно пройшов відбір начальник відділу нормативно-правового забезпечення у сфері авторського права та суміжних прав управління державного нагляду за дотриманням законодавства у сфері ІВ Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) Олексій Арданов.

Порядок денний Тренінгу передбачав вивчення й обговорення таких питань:

  1. Загальні принципи та огляд Тренінгу.
  2. Вступ до авторського права та суміжних прав.
  3. Реалізація авторського права та суміжних прав.
  4. Особливості реалізації авторського права та суміжних прав в окремих сферах, колективне управління.
  5. Захист авторського права й суміжних прав.
  6. Авторське право та суміжні права в умовах «Цифрової ери».
  7. Особливості авторського права й суміжних прав у країнах, що розвиваються.

У перший день Тренінгу після вступного слова організаторів, оголошення цілей Тренінгу та загального огляду міжнародних і національних інструментів регулювання сфери авторського права й суміжних прав відбулося виголошення усних доповідей про стан охорони та захисту авторського права та суміжних прав у своїх країнах.

Варто зазначити, що до початку тренінгу учасники мали підготувати письмовий звіт за встановленою формою, у якому потрібно було надати інформацію за наступними напрямами: 1) законодавство у сфері авторського права та суміжних прав; 2) участь в міжнародних договорах; 3) урядові органи, відповідальні за правове забезпечення у сфері авторського права та суміжних прав; 4) назви організацій колективного управління, категорії правовласників і прав, якими вони управляють.

У результаті обговорення з’ясувалося, що стан охорони та захисту авторського права й суміжних прав у країнах-учасницях тренінгу (деякі країни, що розвиваються, та країни з перехідною економікою Східної Європи, Азії, Африки, Латинської Америки) багато в чому схожий: нерозвинуте законодавство, недостатня ефективність діяльності організацій колективного управління, низький рівень правосвідомості споживачів, користувачів творчого контенту, які ведуть бізнес, та, як результат – високий рівень піратства (як фізичного, так і цифрового).

Ці обставини зумовлені недостатнім рівнем економічного розвитку, політичними, природними негараздами в країнах із зазначених регіонів: важко говорити про ефективне дотримання прав ІВ в державах, де переважна чи значна частина населення живе на межі бідності або (як у деяких країнах) страждає від голоду.

Водночас саме ті країни, що розвиваються, здебільшого й ініціюють і підтримують останні розробки ВОІВ щодо розвитку міжнародного законодавства у сфері авторського права та суміжних прав, які мають соціальне спрямування, тобто захищають інтереси представників громадянського суспільства, зокрема окремих категорій користувачів (Марракеський договір про полегшення доступу сліпих та осіб з вадами зору або іншими обмеженими можливостями сприймати друковану інформацію до опублікованих творів), а також виконавців-акторів як первинних суб’єктів суміжних прав (Пекінський договір про аудіовізуальні виконання).

Доповіді викладачів Тренінгу за два тижні його проведення охопили широке коло питань, які стосувалися з-поміж іншого розгляду загальних принципів авторського права через призму законодавства Великобританії та практику правозастосування; прав та інтересів видавців; договірної практики використання літературних і драматичних творів та творів візуального мистецтва; сучасних тенденцій розвитку відповідного міжнародного законодавства.

Серед акцентів, розставлених у ході обговорення питань колективного управління, варто відмітити досвід Великобританії щодо регулювання розширеного колективного управління (РКУ). У Великобританії, на відміну від інших юрисдикцій, Уряд не визначає, у яких сферах може здійснюватися РКУ. Однак ОКУ, яка бажає здійснювати РКУ, подає Уряду заявку, у якій деталізує, яким чином планує надавати ліцензії на РКУ і як продумана нею схема співвідноситься з вимогами до РКУ, встановленими національним законодавством. У випадку позитивного рішення Уряду ОКУ уповноважується здійснювати РКУ протягом п’яти років.

Крім того, ОКУ, яка подає заявку на здійснення РКУ, має продемонструвати схему інформування правовласників, що не є членами ОКУ, про їхні права та пояснити, як ідентифікуватимуться використані твори під час збору винагороди. Незапитана винагорода може використовуватися лише через вісім років після її збору. ОКУ, яка подає заявку на здійснення РКУ, також має продемонструвати Уряду наявність процедур, що дозволяють правовласникам, які не є членами ОКУ, відмовитися від РКУ.

Правовласник, зі свого боку, має повідомити ОКУ про відмову від РКУ, а також забезпечити публічну доступність цього повідомлення.

До слова, Відомство Великобританії з інтелектуальної власності розмістило в Інтернеті методичні рекомендації щодо застосування РКУ.

Тренінг WIPO-BCC у 2016 році

Стосовно колективного управління у сфері візуальних мистецтв цікавим був виступ представників профільної британської організації колективного управління Design & Artists’ Copyright Society (DACS) – Саймона Лекі (менеджер DACS з юридичних питань за з питань захисту прав), а також Ріми Селі (менеджер DACS з юридичних питань за з питань політики). В Україні у свій час функціонувала профільна організація колективного управління у сфері візуальних мистецтв – «Статус». Остання не проявляла активності в питаннях збору винагороди та захисту прав і врешті-решт була знята з обліку за порушення вимог законодавства. Водночас керівництво організації виражало зацікавленість у можливості збору винагороди, передбаченої правом слідування. Державний департамент інтелектуальної власності (ДДІВ) у 2010 році проводив круглий стіл за участю правовласників та представників ринку візуальних мистецтв з метою розвитку партнерства у сфері образотворчого мистецтва в контексті колективного управління майновими правами суб’єктів авторського права.

ДДІВ також розробив рекомендації щодо організації збору, розподілу та виплати винагороди для реалізації права слідування, а також звернувся до провідних розробників програмного забезпечення у сфері бухгалтерського обліку з рекомендацією включити до відповідних програм інформацію щодо винагороди про право слідування, якою мали б користуватися аукціони, галереї тощо.

Однак, як бачимо, і понині організації колективного управління в Україні не демонструють зацікавлення зазначеною сферою. Можливо, на сьогодні вітчизняний ринок перепродажу дорогих творів мистецтва або недостатньо розвинений, або занадто закритий.

Натомість у Великобританії вже кілька століть діють відомі аукціони. Сотбі (англ. Sotheby's, засновано в 1744 року в Лондоні) – четвертий найстаріший аукціонний дім світу. Разом з аукціонним домом Крістіс (англ. Christie's, заснований 1766 року в Лондоні) займає приблизно 90 % світового ринку аукціонних продажів антикваріату, предметів мистецтва тощо. Будучи членом ЄС, Великобританія побоювалася імплементувати положення Директиви ЄС 2001/84/ЄС від 27 вересня 2001 року «Про право слідування на користь автора оригінального твору мистецтва», оскільки це могло спричинити відтік клієнтів до аукціонів країн, не «обтяжених» правом слідування. Урешті імплементація директиви та запровадження у Великобританії практики сплати відповідної винагороди з 2006 року продемонструвала, що такі негативні очікування не справдилися. Відтоді ОКУ DACS анонсує на своєму веб-сайті про збір винагороди за право слідування (droit de suite, resale right), однак розміщений на цьому веб-сайті у 2006 році список країн, де передбачено право слідування, чомусь не включав Україну. Законодавство нашої держави (ЦКУ та Закон України «Про авторське право і суміжні права» таке право передбачає, а відповідно до статті 14ter Бернської конвенції охорона, передбачена правом слідування, може бути витребувана в будь-якій країні Бернського союзу за умови, що законодавство країни, громадянином якої є автор, це дозволяє, і в обсязі, що допускається законодавством країни, у якій витребується ця охорона.

Наразі в розділі «Artist's Resale Right» веб-сайта DACS зазначається, що відповідну винагороду можуть отримати британські візуальні митці або митці з країн Європейської економічної зони (очевидно, маються на увазі країни, що були зобов’язані імплементувати положення зазначеної вище Директиви). Із засобів масової інформації широкому загалу часом стає відомо про факти продажу творів мистецтва сучасних українських авторів на відомих світових аукціонах, тому участь в Тренінгу надала можливість у безпосередньому спілкуванні з’ясувати в представників DACS можливість українських митців отримати від DACS винагороду, передбачену правом слідування. Пересвідчившись, що право слідування передбачено законодавством України, пані Селі дала ствердну відповідь на озвучене запитання, зазначивши, що бажаним є попереднє укладання договору між українською ОКУ, яка представляє інтереси відповідного митця, й DACS.

Враховуючи пасивність українських творців у законотворчому процесі та співпраці з державними органами, заслуговує на увагу досвід запровадження права на винагороду за прокат літературних творів у Великобританії, коли самі творці проявили ініціативу в боротьбі за свої права.

Лектор Тренінгу Морін Дафі, почесний Президент Британської ради з авторського права, поетеса та письменниця, член Королівського літературного товариства, у своєму виступі розповіла, як у 1970-ті роки самі письменники розпочали боротьбу за право отримувати винагороду за прокат літературних творів у Великобританії. Для цього спочатку необхідно було внести зміни до законодавства. Письменники вирішили привернути увагу політиків шляхом костюмованої демонстрації біля входу до профільного міністерства. Міністр порадив їм звернутися до прем’єр-міністра, а останній у свою чергу – до очільника Генеральної федерації профсоюзів (General Federation of Trade Unions, GFTU).

Профсоюзи повідомили, що пріоритетним у їхній діяльності є вирішення питань промисловості й матеріального виробництва взагалі і що їм немає діла до «лінивих письменників». Не знайшовши підтримки на Батьківщині, митці змушені були шукати допомоги у ВОІВ. Отримавши належну підтримку, британські письменники домоглися внесення відповідних змін до вітчизняного законодавства й запровадження збору винагороди за прокат книжок.

Цей приклад демонструє, як ВОІВ може ефективно підтримувати творців на місцевому рівні в їх боротьбі за свої права ІВ.

До речі, лекція Тренінгу, прочитана професором Умою Сутерсанен (Центр досліджень комерційного права, Лондонський університет королеви Мері), була присвячена особливостям авторського права та суміжних прав у країнах, що розвиваються, і включала рекомендації щодо заходів, необхідних для підтримки правовласників та інших зацікавлених суб’єктів (stakeholders) на місцевому рівні. Такі заходи повинні включати формування окремих груп експертів та медіаторів, залучення до законотворчих ініціатив членів цих груп, правовласників (не тільки місцевих, але й зарубіжних), представників громадянського суспільства, торгівельних асоціацій (наприклад, асоціації видавців, IFPI, локальних і регіональних консорціумів).

Пані Сутерсанен також розкрила зміст розробленої ООН Стратегії цілей сталого розвитку з позицій авторського права та суміжних прав і продемонструвала на глобальній мапі рівень економічного розвитку в різних регіонах Землі.

Крім того, доповідач розповіла про охорону традиційних виражень культури, зупинившись детально на аспектах моральних прав (повідомлення про досвід Австралії, коли уряд зображував на місцевих банкнотах сакральні символи місцевих племен без їхнього відома, чим образив релігійні почуття громади; аналіз випадку з використанням британським поп-виконавцем Робі Вільямсом традиційних зображень племені Маорі для нанесення татуювання на відкриті ділянки тіла; використання традиційної символіки в індустрії моди).

Доповідачі Тренінгу розповідали про законодавчу базу та практику використання музичних творів у Великобританії; про реалізацію прав виконавців, прав та інтересів музичних видавців; про права аудіовізуальних виконавців у Великобританії, країнах Європи, інших країнах, висвітливши окреслені питання, зокрема, у контексті Пекінського договору про аудіовізуальні виконання.

Енді Проджер, виконавчий директор організації British Equity Collecting Society (BECS), повідомив, що традиційна схема розподілу суміжних прав, сформована на основі Римської конвенції, призвела до того, що основна винагорода дістається лише акторам-«зіркам». Тим часом для зняття якісного фільму важливою також є гра великої когорти акторів, які в плані винагороди звичайно залишаються практично ні з чим. Це стосується й моральних прав, адже навряд чи хтось згадає, наприклад, тих каскадерів, дублерів головного актора, які виконують свої ролі у фільмах про Джеймса Бонда.

Зараз у багатьох країнах, і навіть у Великобританії, величезна частка акторів живуть дуже бідно, проводять репетиції в жалюгідних приміщеннях. І такі міжнародні угоди як Пекінський договір мають на меті покращити фінансовий стан переважної кількості працівників відповідних творчих професій.

Цікавим був аналіз прецеденту з приєднанням до Пекінського договору Словаччини, яка пішла в розріз з позицією Єврокомісії. На думку останньої, рішення щодо приєднання до цього договору мало би бути одним для всіх країн ЄС. Тобто в разі позитивного рішення Єврокомісії всі країни ЄС мали б приєднатися до Пекінського договору та імлементувати його положення. Або навпаки, відмовитися від такого приєднання в разі негативного рішення Єврокомісії.

Окремі доповіді стосувалися прав та інтересів продюсерів фільмів та телепрограм; діяльності Ради Великобританії з авторського права; правозастосування у Великобританії; колективного управління репрографічними правами; колективного управління правами музичних виконавців та продюсерів, а також композиторів та авторів пісень; колективного управління у видавничій сфері.

Пані Маделін Поу-Джонс розповіла про діяльність Агентства з ліцензування у сфері авторського права, де вона працює, зокрема про Digital Content Store.

Один день Тренінгу був присвячений загальному огляду питань захисту авторського права та суміжних прав у Великобританії; розгляду судових аспектів захисту авторського права; функціям та практиці діяльності Трибуналу з авторського права у Великобританії; обговоренню просвітницьких ініціатив, направлених на зниження рівня нелегального використання об’єктів авторського права й суміжних прав.

На цій секції розглядався досвід діяльності Британського трибуналу з авторського права, спеціального підрозділу британської поліції (The Police Intellectual Property Crime Unit (PIPCU), функціонування якого спрямоване на боротьбу з порушеннями прав ІВ в матеріальних товарах та в онлайн-середовищі. Також згадувався схожий приклад з досвіду нещодавно створеного в Індії Агентства із захисту прав інтелектуальної власності (TIPCU).

Під час аналізу ситуації з найбільшими піратськими веб-ресурсами був згаданий і сумнозвісний торрент-трекер Kickass Torrent (KAT), власника якого було нещодавно заарештовано в Польщі. Кірон Шарп, генеральний директор Федерації протидії крадіжкам у сфері авторського права (FACT, The Federation Against Copyright Theft), зазначив, що, незважаючи на те, що KAT майже одразу відновив роботу на «дзеркальних» веб-сайтах, його аудиторія значно скоротилася, що свідчить про ефективність каральних дій.

Антипіратські заходи мають бути планомірними й комплексними. У Великобританії діє Стратегія правозастосування у сфері інтелектуальної власності (Intellectual property enforcement strategy), а також випускається Щорічний звіт про злочини у сфері ІВ (Annual IP crime report: 2015 to 2016).

Ендрю Йетс, представник організації Educational Recording Agency, розповів про просвітницькі заходи у сфері авторського права та суміжних прав, які проводяться у Великобританії, і продемонстрував навчальні відеоматеріали каналу Centre for Intellectual Property Policy and Management (CIPPM) на YouTube.

Також доповідач розповів про британські просвітницькі веб-ресурси Cracking Ideas та Copyright Hub. Останній, окрім інформації, направленої на підвищення обізнаності користувачів про копірайт, містить практичну інформацію про отримання дозволів та умови ліцензування контенту.

Вищеокреслене варто взяти на замітку й Україні, особливо в контексті підготовки просвітницьких заходів, приурочених до Всесвітнього дня інтелектуальної власності.

Секція «Цифрова ера» стосувалася поточних національних, міжнародних та регіональних проблем авторського права й суміжних прав у мережі Інтернет, у тому числі розміщення контенту користувачами веб-сайтів. На цій секції прозвучали й доповіді про права на комп’ютерні програми у Великобританії; про захист авторського права та суміжних прав від порушень у мережі Інтернет; про співвідношення авторського права з правом на знаки для товарів і послуг та патентним правом.

Пан Тревор Кук, директор Британської ради з авторського права, пояснив правило, згідно з яким авторське право не охороняє ідеї, на прикладі спору між софтверними мейджорами – компаніями Apple та Microsoft – щодо прав на ярлик на стільниці «корзина для сміття», яка відображається на моніторі.

Результати вивчення питання, які стосуються онлайн-ліцензування, виявилися неоднозначними. З одного боку, графіки, представлені аудиторії представниками британських організацій у музичній сфері (джерело – презентація Роба Кіркама, керівника підрозділу з розвитку бізнесу організації PRS for Music), засвідчують тенденцію росту легальних продажів цифрового контенту протягом останніх років. З іншого боку, використання контенту в цифровому середовищі часом породжує непорозуміння між правовласниками та розповсюджувачами контенту.

Так, представник Союзу музикантів Великобританії Горацій Трубрідж, який також є музикантом, під час своєї доповіді висловив невдоволення тим, що він як легальний користувач, що сплачує абонплату за музичний сервіс Spotify, змушений визнати: винагорода дістанеться лише сучасним найбільш популярним виконавцям, музику яких він насправді не слухає, користуючись Spotify.

У свою чергу пан Гайтано Діміта, викладач Міжнародного центру права інтелектуальної власності Університету Королеви Мері, згадав прецедент, коли відомий кіноактор Брюс Вілліс висловлював претензії до сервісу iTunes компанії Apple у зв’язку з використанням останнім приватної музичної колекції Вілліса (у цифровому середовищі це було використання списку відтворення, playlist).

На цій секції Тренінгу пан Діміта розглядав також різні теорії в авторському праві, які стосуються прав на використання контенту в цифровому середовищі (вони також згадуються у виданні ВОІВ щодо ліцензування авторського права та суміжних прав), питання про розміщення гіперпосилань з точки зору права на доведення до загального відома публіки (на прикладі рішення Європейського суду справедливості відносно компанії GS Media).

Порушивши питання правозастосування в цифровому середовищі, представники британської телерадіокомпанії BBC повідомили, що каральний підхід до боротьби з піратством є недостатньо ефективним. Зокрема, пані Феліція Штремель, виконавчий менеджер проектів та лідер стратегії BBC, у своїй доповіді про управління правами BBC в цифровому середовищі зазначила, що, за дослідженнями компанії, боротьба з цифровим піратством є настільки затратною й неефективною, що покращити ситуацію можуть лише просвітницькі заходи для користувачів, розширення можливостей доступу до легального контенту (відповідні нововведення BBC почала широко впроваджувати на своєму веб-порталі).

Також доповідач розповіла про проект «Геном» (BBC Genome Project), Фонд фільмів BFI та веб-ресурс для розширення можливостей ознайомлення з архівними матеріалами з доступністю пошуку та архівних колекцій й окремим розділом, присвяченим питанням авторського права та взаємодії з правовласниками.

Окремий день Тренінгу стосувався сучасних тенденцій розвитку міжнародного законодавства, зокрема впливу міжнародного законодавства, директив Європейського Союзу та порядку денного Постійного комітету з авторського права та суміжних прав Всесвітньої організації інтелектуальної власності на політику різних країн у сфері авторського права й суміжних прав.

Найбільш зворушливою в цій частині тренінгу була доповідь Дена Пескода, який, будучи представником Королівського національного інституту незрячих людей (RNIB), сам має суттєві обмеження зору. У своїй доповіді щодо імплементації Марракеського договору та щодо потреб людей з обмеженими зоровими можливостями пан Пескод повідомив, що прийняття цього документа було очікуваним для зорових інвалідів не лише бідних країн, але й таких економічно розвинутих, як Великобританія (водночас уряд Великобританії не проявляв ініціативи в ратифікації договору на рівні ЄС). Доповідач наголосив, що важливим для країн-учасниць Марракеського договору є не лише факт приєднання до нього, але й повноцінна імплементація відповідних положень до національного законодавства.

Тренінг WIPO-BCC у 2016 році

Тренінг WIPO-BCC у 2016 році

Варто зауважити, що зміни до Закону України «Про авторське право і суміжні права» річної давнини, які мали на меті розширити доступ незрячих та людей з погіршеним зором до творів, дійсно відображають основні ідеї Марракеського договору, але не повною мірою враховують положення останнього. Під час співпраці з професором Міхалі Фічором, постійним радником проекту технічної допомоги Твінінг, присвяченого вдосконаленню правової охорони та захисту інтелектуальної власності в Україні (проект завершив роботу влітку 2016 року), ДСІВ отримала від вказаного міжнародного експерта рекомендації, яким чином Україна в подальшому може приєднатися до Марракеського договору й повністю імплементувати його до національного законодавства.

Під час Тренінгу прозвучало багато інформації з різних аспектів колективного управління, ліцензування, правозастосування, а також деякі цікаві факти для роздумів, наприклад:

  • в Італії законодавство звільняє військові оркестри від обов’язку отримувати дозвіл на використання об’єктів авторського права та суміжних прав і від сплати роялті за використання цих об’єктів;
  • у Франції законодавство передбачає сплату відрахувань за використання суспільного надбання («domaine public payant»). В Україні, до речі, відповідно до статті 30 Закону України «Про авторське право і суміжні права» Кабінетом Міністрів України було встановлено спеціальні відрахування до фондів творчих спілок України за використання на території України творів, які стали суспільним надбанням;
  • у Великобританії телеформати не охороняються авторським правом, виробники телеконтенту не бачать в цьому необхідності (хоча дискусії мають місце);
  • свобода карикатур і пародій у законодавстві про авторське право (до речі, нарешті запроваджена в цьому році й в українському законодавстві) може спричинити низку курйозів.

Наприкінці Тренінгу його учасники отримали сертифікати та висловили подяку організаторам.

Тренінг WIPO-BCC у 2016 році

В останній день Тренінгу групи учасників заходу презентували свої проекти, підготовка яких проводилася в ході роботи тематичних секцій (відповідне завдання було поставлене ще на початку тренінгу). Олексій Арданов потрапив до групи, до складу якої увійшли фахівці з Хорватії, Еквадору, Малайзії, Нігерії, Румунії та Великобританії. Група презентувала проект щодо необхідності запровадження нових винятків та обмежень у сфері авторського права та суміжних прав у цифровому середовищі для використання навчальних матеріалів у країнах, що розвиваються, а також щодо необхідності розвитку медіації та діяльності спеціалізованих судів у сфері авторського права й суміжних прав.

Участь у Тренінгу представника ДСІВ надала можливість докладно вивчити сутність авторського права та суміжних прав в сучасних умовах інформаційного суспільства; роль державних службовців у формуванні та реалізації державної політики у відповідній сфер галузі; питання примусового правозастосування, у тому числі в мережі Інтернет; інструменти підвищення рівня усвідомлення суспільством необхідності дотримання авторського права та суміжних прав; досвід Великобританії в зазначених сферах; а також з урахуванням тематики Тренінгу визначити перспективні напрями взаємодії з міжнародними організаціями, зарубіжними відомствами, відповідальними за формування та реалізацію державної політики у сфері авторського права й суміжних прав, організаціями колективного управління та іншими організаціями у сфері авторського права й суміжних прав, представники яких узяли участь у Тренінгу.

Інформацію підготував Олексій Арданов за результатами участі в міжнародному Тренінгу з питань та актуальних проблем авторського права й суміжних прав для посадових осіб.

 

 

АКТУАЛЬНО

Введено в дію нові міжнародні класифікації


З 1 січня 2017 року в державній системі правової охорони інтелектуальної власності введено в дію МПК-2017.01, МКТП (11-2017) та МКПЗ-11 у перекладі українською мовою та створено відповідні нові інформаційно-довідкові системи (ІДС), доступ до яких надається на безоплатній основі.

До уваги заявників!

Змінено реквізити рахунків для сплати коштів за деякі адміністративні послуги, реквізити рахунків для сплати державного мита за видачу охоронних документів в національній та іноземній валюті та реквізити поточних рахунків Укрпатенту, на які сплачуються збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти ІВ.

До відома органів виконавчої влади

ДСІВ звертає увагу органів виконавчої влади на зміни, внесені до Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433.

Наші анонси

Пілотний проект ДСІВ

Ініціативи та пропозиції ДСІВ

ДСІВ у Facebook

Ми у FacebookЗапрошуємо відвідати нашу сторінку!

Електронна приймальня

TWINNING

 
Зареєструватися
Забули пароль?
 
 

Наша адреса: вул. В. Липківського, 45, м. Київ-35, 03035, Україна
Консультації з питань авторського права (44) 498-37-08 (09);
з питань промислової власності (44) 254-38-13
Приймальня: тел. (44) 494-06-06; факс (44) 494-06-56

 

© 2008-2017 Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України.
Всі права захищено.
При використанні матеріалів посилання на веб-портал обов'язкове.