Стартова сторінка Мапа сайту Написати нам
УКР ENG
 

Заходи - Конференції - XVІІ Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні проблеми ІВ" (2011) - Робота конференції - 2-й день - Секція "Реалізація та захист прав інтелектуальної власності"


Реалізація та захист прав інтелектуальної власності

Ця тема викликала щирий інтерес як у фахівців сфери інтелектуальної власності, так і у представників суддівського корпусу (секція № 5). Богдан Львов, суддя Вищого господарського суду України, зробив загальний огляд ситуації з розгляду справ про порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності.

– Зростає тенденція розгляду справ у господарському суді щодо захисту прав на об’єкти інтелектуальної власності, про що свідчить статистика. Так поступово зростає кількість справ, які розглядаються в першій інстанції, тобто в господарських судах. Таких справ, пов’язаних з порушенням прав на об’єкти інтелектуальної власності, у 2007 році було 218, у 2008 році – 234, у 2009 – 303, у 2010 – 456. Таке зростання перш за все пов’язане з активізацією правовласників у сфері авторського та суміжних прав.

У цьому році ми очікуємо певної стабілізації в зростанні кількості справ про порушення прав на ОІВ. Наші сподівання ґрунтуються на корегуванні практики підвідомчості справ відповідно до відомої постанови пленуму Верховного суду України, згідно з якою значна частина справ за участю організацій колективного управління, що звертаються до суду по захист прав фізичних осіб, стала підвідомчою загальним судам.

Богдан Львов висловив подяку Всесвітній організації інтелектуальної власності та Держслужбі інтелектуальної власності за допомогу в підготовці суддів, їх навчанні, результати якого помітні вже сьогодні. Зокрема, він зазначив, що якість розгляду справ у господарському суді м. Київ значно відрізняється від тієї, яка характерна для обласних господарських судів, у яких ще відсутня усталена практика.

Богдан Львов

Ігор Бенедисюк

Ігор Бенедисюк, суддя Вищого господарського суду України, виступив з доповіддю на тему "Деякі питання вирішення доменних спорів у господарських судах України".

– Питання підвідомчості таких спорів не викликає значних складнощів і вирішується залежно від того, хто саме є користувачем спірного доменного імені. Якщо це юридична особа чи суб’єкт підприємницької діяльності, спір підлягає вирішенню в господарських судах, якщо фізична особа – справа розглядається в загальному суді. При цьому на особливу увагу заслуговує склад відповідачів – цей час немає єдиної судової практики залучення в якості відповідачів адміністратора й реєстратора.

Підставами для таких позовів звичайно є порушення прав на торговельну марку або на фірмове найменування чи звинувачення відповідача в недобросовісній конкуренції. Важливою є правильність визначення фірмового найменування, яке не є тотожним до найменування юридичної особи, – вона підлягає доведенню.

Що ж до способів судового захисту необхідно зазначити, що разом із забороною відповідачеві використовувати певне доменне ім’я ефективним є також і зобов’язання вчинити певні дії щодо наявної реєстрації, – зазначив Ігор Бенедисюк.

Не менш актуальне питання сьогодення стало предметом доповіді Євгенії Бачиш – адвоката, патентного повіреного України, юриста компанії "ПІК". Вона розповіла про використання символіки політичної партії в якості знака для товарів і послуг:

– Існування політики без символів неможливе. Символ став одним з базових елементів побудови й осмислення політичної реальності, а також мовою політики. Політична символіка – це сукупність виразних засобів, які надають політичному життю, політичній дії, різним формам матеріальної політики явний, особливо очевидний або навпаки прихований сенс. Партійна символіка є однією з технологій впливу на громадську свідомість і психіку під час виборчих кампаній.

Згідно зі ст. 9 Закону України "Про політичні партії в Україні" № 2365-ІІІ від 05.04.2001 "політична партія може мати партійну символіку, до якої належать: партійний гімн, прапор, розпізнавальний знак, девіз'.

В Україні належним чином не врегульовані правовідносини, пов'язані із захистом прав на символіку політичної партії.

Чинне законодавство не встановлює чіткого механізму захисту символіки партії від її неправомірного використання й узагалі не містить прямої заборони на використання партійної символіки третіми особами, а також не передбачає того, які дії щодо партійної символіки є незаконним використанням, яка відповідальність наступає за такі дії.

Найпопулярнішим способом захисту партійної символіки є реєстрація її в якості торговельної марки.

Як правило, реєстрація торговельної марки в таких випадках спричинена не наміром використовувати її за призначенням у комерційному обігу, а потребою унеможливити її використаннями іншими учасниками ринку.

Згідно з положеннями чинного законодавства політична партія як така не може бути суб’єктом права інтелектуальної власності на торговельну марку. Адже законодавство визначає політичну партію як добровільне об'єднання громадян – прихильників певної загальнонаціональної програми суспільного розвитку, – яке має на меті сприяти формуванню й вираженню політичної волі громадян, бере участь у виборах та інших політичних заходах, – тобто немає жодних посилань на комерційну діяльність, – наголосила Євгенія Бачиш.

Проаналізувавши різні факти, доповідачка завершила свій виступ висновком – у політиці не місце торговельним маркам. Якою б не була їх кількість, вони безсилі проти суворих реалій політичної боротьби.

Євгенія Бачиш

На засіданні секції № 5 були підняті питання й з інших важливих тем, а саме:

"Попереджувальні заходи як засіб запобігання порушенню прав інтелектуальної власності та засіб зберігання доказів такого порушення" (Олена Юріна, суддя Господарського суду м. Севастополь)

"Медіація – вирішення спорів за моделлю "Виграш – Виграш" (Артем Негрієнко, спеціаліст відділу загальних норм права Державного підприємства "Український інститут промислової власності")

"Особливості визначення і рішення експертних завдань під час проведення судової експертизи торговельних марок" (Катерина Щукіна, науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності Академії правових наук України)

Олена Юріна

Артем Негрієнко

Катерина Щукіна

Олена Тверезенко

Лев Глухівський

 

АКТУАЛЬНО

Введено в дію нові міжнародні класифікації


З 1 січня 2017 року в державній системі правової охорони інтелектуальної власності введено в дію МПК-2017.01, МКТП (11-2017) та МКПЗ-11 у перекладі українською мовою та створено відповідні нові інформаційно-довідкові системи (ІДС), доступ до яких надається на безоплатній основі.

До уваги заявників!

Змінено реквізити рахунків для сплати коштів за деякі адміністративні послуги, реквізити рахунків для сплати державного мита за видачу охоронних документів в національній та іноземній валюті та реквізити поточних рахунків Укрпатенту, на які сплачуються збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти ІВ.

До відома органів виконавчої влади

ДСІВ звертає увагу органів виконавчої влади на зміни, внесені до Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433.

Наші анонси

Пілотний проект ДСІВ

Ініціативи та пропозиції ДСІВ

ДСІВ у Facebook

Ми у FacebookЗапрошуємо відвідати нашу сторінку!

Електронна приймальня

TWINNING

 
Зареєструватися
Забули пароль?
 
 

 

© 2008-2017 Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України.
Всі права захищено.
При використанні матеріалів посилання на веб-портал обов'язкове.