Стартова сторінка Мапа сайту Написати нам
УКР ENG
 

Заходи - Семінари - Cемінар щодо управління інтелектуальною власністю та комерціалізації технологій для організацій в країнах СНД (28 – 29 березня 2011 року) - Ринкова економіка за комерціалізацію ІВ (29 березня 2011 року)


Cемінар
"Управління інтелектуальною власністю та
комерціалізація технологій для університетів,
урядових дослідницьких центрів та малих і середніх підприємств
в країнах СНД"

(28 – 29 березня 2011 року)


Інноваційна діяльність – це набагато більше ніж створення винаходу та новітнього технічного устаткування. Інновації в процесах виробництва, у галузі організації бізнесу, маркетингу та їх комерціалізація розширюють поняття цієї діяльності, відповідно до вимог сучасного світу та економічних тенденцій.

Сьогодні учасники міжнародного семінару «Управління інтелектуальною власністю та комерціалізація технологій для університетів, урядових дослідницьких центрів та малих і середніх підприємств у країнах СНД» продовжують роботу, обговорюючи актуальні питання теми.

Лев Глухівський

Лев Глухівський, перший заступник директора Державного підприємства «Український інститут промислової власності» (Інститут), почав семінар з невеликої доповіді про роботу Інституту як закладу експертизи на об’єкти промислової власності:

– Ми отримуємо велику кількість заявок на об’єкти промислової власності, і з кожним роком обсяг таких заявок збільшується. Є такий показник, як кількість заявок на мільйон осіб. В Україні він близький до показників Франції й Росії. І маємо достатній потенціал для досягнення рівня Японії та Кореї.

Проблематичним залишається питання впровадження об’єктів інтелектуальної власності. І для його вирішення ми й зібралися тут сьогодні – тож бажаю нам успішної роботи.

Цю думку підхопила наступний доповідач Лариса Кушнер, консультант відділу малих та середніх підприємств, ВОІВ, яка представила на розсуд учасників презентацію, у якій більш детально висвітлила тему комерціалізації інтелектуальної власності малими та середніми підприємствами.

– У країнах з розвиненою економікою 60 – 80 % інновацій – це не обов’язково щось кардинально нове. Дуже часто вони є наслідком невеликих змін об’єктів, які вже існують і за допомогою інновацій піднімаються на якісно новий рівень. Більшість цих технологій виробляється малими та середніми підприємствами, які складають 80 – 90 % економічної сили країни. Для того, щоб підприємства шукали, реалізовували та впроваджували інновації, потрібна інфраструктура, яка включає в себе все, що пов’язане з правовими та інституціональними межами.

Потрібно чітко розуміти, що отримання правової охорони на об’єкти інтелектуальної власності не повинне бути основним завданням інноваційної діяльності підприємств. Головна мета останніх – це стратегічне використання таких об’єктів залежно від галузі функціонування компанії.

Лариса Кушнер нагадала слухачам, що ВОІВ у співробітництві з компаніями-розробниками платних баз даних патентної інформації організувала два нові проекти. Перевага цих проектів у тому, що учасник одного з них може звернутися з проханням до ВОІВ щодо отримання доступу до баз даних і завдяки прямому співробітництву ВОІВ та компаній-розробників отримати можливість користування цими базами на пільгових умовах.

У ході семінару Паоло Тревісан, патентний повірений Відомства США з питань патентів та торговельних марок (USPTO) торкнувся теми комерційної таємниці:

– Бізнес-рішення щодо інтелектуальної власності приймаються підприємцем на основі того, до якого типу належить об’єкт, який він хоче захистити. Захист за допомогою патентів має як переваги, так і недоліки в деяких випадках. Патент дорогий, потрібно чекати на його отримання, він має обмежений час використання. Так само й комерційна таємниця: вона хоч і не має перерахованих недоліків, та завжди є острах, що конкурент може скопіювати й використовувати чужу ідею. Але є й перевага – адже секретна інформація нікому не розкривається. Тому вибір залишається за підприємцем. Особливість США в тому, що кожен штат має свій закон щодо вирішення питань, пов’язаних з комерційною таємницею.


Крістіна Янусаускайте, лектор Факультету права Вільнюського університету, консультант ВОІВ, продовжила роботу колег, розглянувши питання партнерства, ліцензування, франшизи та мерчандайзингу щодо використання активів інтелектуальної власності малими та середніми підприємствами:

– Є низка запитань, які адвокати ставлять керівникам малих і середніх підприємств у відповідь на прохання про допомогу в комерціалізації використання активів інтелектуальної власності. У якій сфері бізнесу працює компанія? Які продукти виробляє? На який ринок ці продукти орієнтовані? На якому ринку діє сама компанія? Яким чином компанія може підвищити конкурентоспроможність? Залежно від відповідей на ці запитання адвокат допоможе обрати правильний і найбільш ефективний варіант використання активів інтелектуальної власності.

Учасники семінару залишилися задоволені рівнем підготовки заходу та вдячні організаторам за можливість бути присутніми тут, оскільки це гарна можливість підвищити рівень кваліфікації у сфері інтелектуальної власності та отримати поради від іноземних колег.

По закінченню заходу Крістіна Янусаускайте люб’язно надала коментарі стосовно тематики семінару:

– Я тісно співпрацюю з ВОІВ у роботі над освітніми програмами в галузі ІВ, які стосуються малих і середніх підприємств. Як викладач брала участь у Літніх школах з ІВ в Хорватії й Російській Федерації. Чого мені бракувало на цьому семінарі (на відміну від Літньої школи), так це часу для безпосереднього спілкування зі слухачами. Аудиторія дуже зацікавлена темою зустрічі, мені довелося відповідати на безліч запитань – від банальних (що робити з певною проблемою, яка склалася в бізнесі?) до запитань про співпрацю в рамках проектів університетів у Литві. Можу сказати, що в Литві та в Україні проблеми в галузі ІВ схожі. Але в Литві до них додалися проблеми, пов’язані з європейським законодавством.

Українському законодавству з питань ІВ, незважаючи на його високий якісний рівень, бракує практичної спрямованості. Немає як такої визначеної системи передачі технологій, що вкрай важливо. Не варто дуже орієнтуватися на інші країни – слід знайти власну нішу в цій системі. Варто налагодити міцні зв’язки між університетами, представниками бізнесу й новаторами. Люди, як я зрозуміла зі свого досвіду, просто не знають, з чого починати.

Але, гадаю, вирішення всіх цих питань – справа часу. Для прикладу можна звернутися до практики маленьких країн – Естонії, Словенії, – які вдало визначилися із системою передачі технологій. І Україні бажаю успішних зрушень у цьому напрямі.

   

   

   

   

   

 

АКТУАЛЬНО

Введено в дію нові міжнародні класифікації


З 1 січня 2017 року в державній системі правової охорони інтелектуальної власності введено в дію МПК-2017.01, МКТП (11-2017) та МКПЗ-11 у перекладі українською мовою та створено відповідні нові інформаційно-довідкові системи (ІДС), доступ до яких надається на безоплатній основі.

До уваги заявників!

Змінено реквізити рахунків для сплати коштів за деякі адміністративні послуги, реквізити рахунків для сплати державного мита за видачу охоронних документів в національній та іноземній валюті та реквізити поточних рахунків Укрпатенту, на які сплачуються збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти ІВ.

До відома органів виконавчої влади

ДСІВ звертає увагу органів виконавчої влади на зміни, внесені до Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433.

Наші анонси

Пілотний проект ДСІВ

Ініціативи та пропозиції ДСІВ

ДСІВ у Facebook

Ми у FacebookЗапрошуємо відвідати нашу сторінку!

Електронна приймальня

TWINNING

 
Зареєструватися
Забули пароль?
 
 

 

© 2008-2017 Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України.
Всі права захищено.
При використанні матеріалів посилання на веб-портал обов'язкове.