|
Слово надається професіоналам справи Активна робота Міжнародної науково-практичної конференції "Актуальні проблеми інтелектуальної власності" в Ялті триває. Сьогодні, 8 вересня 2010 року, розпочала роботу секція № 4 – "Боротьба з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності".  | Захід відкрив Сергій Лебідь, заступник начальника департаменту Державної служби боротьби з економічною злочинністю, який привітав присутніх, окреслив план доповідей та обговорень і побажав усім доброго настрою й плідної роботи. | |  | Сергій Нікулеско, начальник управління контролю за виконанням законодавства у сфері інтелектуальної власності Держдепартаменту інтелектуальної власності, виступив з доповіддю на тему "Актуальні проблеми та особливості боротьби з порушенням прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет під час використання програмних продуктів, несанкціонованого запису фільмів (комкордингу) та під час публічного використання музичних творів у закладах громадського харчування, побутового обслуговування". За словами доповідача, найдетальнішого обговорення та нагального вирішення потребують ключові питання цієї секції: - охорона інтелектуальної власності в мережі Інтернет; - несанкціонований запис кінофільмів (комкординг); - несанкціоноване публічне використання музичних творів. "XXI століття справедливо називають століттям інтелектуальної власності. Адже щодоби з’являються нові літературні, художні, музичні твори різноманітних жанрів та напрямів. Постає питання ефективної правової охорони авторського і суміжних прав. Саме тому необхідно зобов’язати провайдерів Інтернет-послуг не надавати місце незаконному контенту. А Інтернет-провайдери повинні співпрацювати з урядовими посадовцями та правоохоронними органами й повідомляти їм про зловживання. Відповідальність за перегляд Інтернет-сайтів у пошуку незаконного контенту повинна покладатися на компетентні органи та правовласників. Посилення адміністративної й кримінальної відповідальності осіб, причетних до "піратського бізнесу", продовження заходів щодо внесення змін до законодавства стосовно заборони несанкціонованого запису фільмів під час їх публічного показу в кінотеатрах – таких заходів потребує розв’язання проблеми комкордингу. Вирішення вищезазначених питань є найбільш актуальним та необхідним для правозахисної практики. Бо покращення стану захисту прав інтелектуальної власності створить сприятливі інвестиційні умови, розширить перспективи створення робочих місць у нових галузях, які визначають обличчя світової економіки XXI століття, та забезпечить поступове входження України в Європейське співробітництво", – вважає Сергій Нікулеско. | Боротьба з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності є актуальною, цікавою та гострою темою, про що свідчить дискусія, яка виникла під час обговорення доповідей учасників. За браком часу не всі бажаючі встигли поставити запитання й отримати на них відповіді. Олена Орлюк, директор НДІ інтелектуальної власності Академії правових наук України, учасниця цієї секції, поділилася своїми думками з приводу правопорушень у сфері інтелектуальної власності та шляхів їх вирішення: "Існують певні аспекти проблеми, які потрібно вирішувати комплексно. Так законодавча бази потребує не вдосконалення самих законів, положень чи кодексів, а розробки підзаконної нормативно-правової бази, яка б об’єднала різні відомства й правоохоронні органи: Міністерство внутрішніх справ України, прокуратуру, судові органи. Кожен з них відіграє свою роль у процесі виявлення правопорушення, доведення його до суду та прийняття рішення щодо нього, і тому потрібні розробки саме на рівні підзаконної бази, а в деяких аспектах – навіть спільної для вищезазначених органів влади. Зважаючи на актуальність узагальнення практики щодо розгляду правопорушень у сфері інтелектуальної власності, слід вдосконалювати та збільшувати кількість постановлень Пленуму Верховного суду України. Такі узагальнення вже мають місце на рівні Вищого господарського суду України, і це добре для вирішення справ щодо правопорушень у сфері інтелектуальної власності. Але на рівні Пленуму Верховного суду України такі узагальнення з’явилися тільки у сфері авторського та суміжних прав. Невирішеною залишається й проблема практики правозастосування та її вдосконалення: іноді виявляється невідповідність між галузевим законодавством – спеціальним і загальним – та процесуальними моментами. Треба брати до уваги й складність самих справ щодо правопорушення у сфері інтелектуальної власності: іноді наслідком певних обставин може бути відмова в порушенні судової справи чи передачі документів до суду. Проблема правопорушень у мережі Інтернет є загальною: вона існує не тільки в Україні, а й у країнах СНД, і там стурбовані масштабністю цього питання. Головна проблема в складності доведення в суді самого факту правопорушення, адже на момент його фіксації на території України провайдер часто перебуває за кордоном – тож виникають складності у веденні таких справ. Щоправда існує багато договорів між Україною та іншими державами, які регулюють такі справи. Однак питання правозастосування цих договорів теж потребує вдосконаленні. Я вважаю, що визначальним є об’єднання країн СНД у спільних скоординованих діях у боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності в питаннях неправомірного використання контрафактної продукції та інших об’єктів інтелектуальної власності. Аналіз вищезазначених проблем за останні 6 – 7 років показав, що ситуація змінилася на краще. Правоохоронні органи напрацьовують досвід – цей процес тривалий, оскільки справи щодо правопорушень у сфері інтелектуальної власності є досить новими. Період творення законодавчої бази в цьому напрямі для України вже позаду – тепер справа тільки за її вдосконаленням. Треба подякувати Держдепартаменту інтелектуальної власності за проведення таких конференцій: фахівці-учасники отримують можливість обговорити проблемні питання й поділитися досвідом у виборі оптимальних шляхів для їх вирішення", – зробила висновок Олена Орлюк.
|