Завершальний день конференції Остання, восьма за рахунком секція, яка відбулася на третій день конференції, була присвячена питанням інноваційної діяльності й комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності. Ведучими заходу виступили Володимир Дмитришин, заступник голови Держдепартаменту інтелектуальної власності, та Неля Полонська, директор Українського центру інноватики та патентно-інформаційних послуг. Роботу секції розпочала Айжан Амангельди, докторант НДІ приватного права Казахського гуманітарно-юридичного університету. Вона поділилася досвідом комерціалізації інтелектуальної власності в Республіці Казахстан: – Світова практика показує, що ключова роль належить інноваційним підприємницьким університетам, які готують якісно нове покоління фахівців, здатних перетворити знання на високотехнологічну продукцію. Нині в Казахстані питаннями комерціалізації інновацій займаються Міністерство освіти і науки та Міністерство індустрії та нових технологій. Але, на жаль, їхні дії в цій сфері не пов'язані єдиною концепцією. Ефективним напрямом роботи може стати діяльність технопарків, основним пріоритетом діяльності яких є розвиток співробітництва з університетами. Наталія Рязанова, фахівець з питань інтелектуальної власності Служби безпеки України, розглянула у своїй доповіді деякі аспекти зарубіжного досвіду трансферу технологій об’єктів інтелектуальної власності, а також проаналізувала цей досвід з точки зору його використання в країнах пострадянського простору. – На сьогодні в Україні не визначені основні засади державної політики з питань забезпечення розвитку національної інноваційної системи. Тоді як державне регулювання такого розвитку вкрай необхідне за кількома напрямами: формування інституційного забезпечення інноваційного розвитку національної економіки; реалізація пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки та інноваційної діяльності; програмно-цільове фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності; підтримка підприємницької діяльності у сфері інноваційної діяльності та трансферу технологій тощо. | 
| Олена Корольова, завідуюча кафедрою Російського державного інституту інтелектуальної власності, розповіла про особливості системи підготовки спеціалістів у сфері інтелектуальної власності в їхньому вищому навчальному закладі: – У січні 2011 року наш інститут отримав статус Російської державної академії інтелектуальної власності. Ми готуємо науково-педагогічні кадри на двох факультетах – юридичному та факультеті управління інтелектуальною власністю, – зазначила Олена Корольова. – Показовим був минулорічний конкурс серед вступників – шість абітурієнтів на одне місце. Зараз багато вишів, особливо в країнах пострадянського простору, уводять спеціалізацію з підготовки в напрямі інтелектуальної власності. Але ми вважаємо, що такого кроку з їхнього боку недостатньо – спеціалісту потрібно пройти всі рівні й сходинки на шляху підготовки до роботи в цій сфері. | | Про визначення цілей, які досягаються патентуванням, доповів Микола Борщ-Компанієць, генеральний директор ТОВ "Правовий центр консультацій", патентний повірений (Російська Федерація). Він детально висвітлив для слухачів можливі цілі одержання патентної охорони. Серед них, зокрема, такі: захист продукції, яка випускається, від дій конкурентів; отримання додаткових доходів від продажу ліцензій; витіснення конкурента з певного сегмента ринку або обмеження його виробничої діяльності; отримання додаткових доходів за рахунок зловживання правом; облік науково-технічної продукції в складі майнового комплексу підприємства як нематеріальних активів; зменшення негативних наслідків від несанкціонованого розголошення співробітниками службової інформації або передачі її конкурентам; отримання авторської винагороди; оптимізація податкових платежів тощо. | 
|  | На продовження виступу з теми попереднього доповідача Леонід Черепов, директор агентства патентних повірених "Веполь", розглянув тему недобросовісного використання об’єктів інтелектуальної власності в Україні та Російській Федерації. | | Віктор Фурса, головний спеціаліст відділу регулювання економічних відносин Державного підприємства "Український інститут промислової власності", виступив з доповіддю на тему вдосконалення механізму державної підтримки комерціалізації об’єктів права інтелектуальної власності на малих та середніх підприємствах. – Інновації, які застосовують у своїй діяльності малі та середні підприємства (МСП), сприяють не тільки збільшенню прибутку останніх, але й максимальному задоволенню потреб покупця. МСП найчастіше є рушійною силою таких новацій. Проте їхній новаторський і творчий потенціал не завжди використовується на повну силу – багато винахідників, які працюють на МСП, недостатньо обізнані в питаннях правової охорони інтелектуальної власності. Адекватна охорона об’єктів ІВ дозволяє компаніям одержувати вигоду від своєї інноваційної та творчої діяльності, що заохочує їх і сприяє фінансуванню подальших новацій, – зазначив Віктор Фурса. | .jpg)
| Доповідь Марини Гришкової, спеціаліста I категорії відділу регулювання економічних відносин Державного підприємства "Український інститут промислової власності", була присвячена досвіду роботи фінського міжнародного інноваційного центру у формуванні інноваційно орієнтованої економіки, ролі вищих навчальних закладів у цьому процесі та відповідної державної політики.
– Серед головних елементів інноваційної моделі можемо виділити такі: система продукування наукових знань та інновацій; система освіти; система комерціалізації наукових знань та інновацій; система використання інновацій; система управління та регулювання інноваційного розвитку економіки. Кожен з цих елементів відіграє свою роль у функціонуванні єдиного цілісного механізму, про що свідчить діяльність Республіки Фінляндія на міжнародному ринку інновацій, – зауважила доповідачка. |
|
Версія для друку
