Стартова сторінка Мапа сайту Написати нам
УКР ENG
 

Авторське право і суміжні права - Рекомендації - Рекомендації щодо забезпечення правомірності створення та використання творів дизайну


Рекомендації
щодо забезпечення правомірності створення та використання
творів дизайну

1. Загальні положення

Ці Рекомендації пропонуються авторам (у тому числі співавторам), їх об’єднанням та користувачам творів дизайну й розроблені з урахуванням норм Цивільного кодексу України (далі – Кодекс), Законів України "Про авторське право і суміжні права", "Про архітектурну діяльність", постанов Кабінету Міністрів України "Про затвердження мінімальних ставок винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав", "Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір".

2. Визначення термінів

У цих Рекомендаціях терміни вживаються в такому значенні:

твір образотворчого мистецтва – скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо;

твір ужиткового мистецтва – твір мистецтва, у тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування в побуті або перенесений на предмети такого користування.

Інші терміни застосовуються в значенні, визначеному в Кодексі, Законах України "Про авторське право і суміжні права", "Про архітектурну діяльність", інших актах законодавства України та міжнародних договорах, до яких приєдналася Україна.

3. Співвідношення творів дизайну з творами архітектури, картографії, садово-паркового, образотворчого та ужиткового мистецтва, а також з промисловими зразками та знаками для товарів і послуг

Твори дизайну призначені для надання естетичних якостей товарам повсякденного вжитку, промисловій продукції та середовищу проживання людини.

У статті 1 Закону України “Про авторське право і суміжні права” (далі – Закон) до творів образотворчого мистецтва були віднесені твори художнього дизайну.

Згідно зі статтею 1 Закону України “Про архітектурну діяльність” архітектурна діяльність передбачає, зокрема, втілення архітектурного рішення, тобто авторського задуму, щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації.

Частина твору, яка може використовуватися самостійно (це стосується, наприклад, дизайну як оформлення твору архітектури), розглядається й охороняється Законом як твір.

Твори садово-паркового мистецтва виконують соціальні, естетичні та побутові функції. Їх також називають творами ландшафтного дизайну.

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів у цій сфері виокремлює тільки твори архітектури. Але надана Законом можливість набуття правової охорони творами містобудівного й садово-паркового мистецтва не суперечить цьому підходу, оскільки твори містобудівного та садово-паркового мистецтва є складеними творами, які включають різні види творів, зокрема твори архітектури й дизайну. Твори архітектури, містобудування та садово-паркового мистецтва існують як у вигляді оригіналу (проекту, креслень, ескізів, моделей), так і у вигляді матеріального носія (готового об'єкта).

Твори ландшафтного дизайну охороняються як окремо (стаття 8 Закону передбачає охорону творів садово-паркового мистецтва), так і в рамках поняття “твір архітектури”, визначеного в статті 1 як твір у галузі мистецтва спорудження, зокрема, ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані парки, тощо).

Що стосується дизайну у сфері картографії, Положення про авторське право в картографії, затверджене спільним наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України та Державного агентства України з авторських і суміжних прав при Кабінеті Міністрів України від 26 серпня 1997 р. № 85/41, пунктом 2.3. передбачає, що об'єктом авторського права є як весь картографічний твір, так і його частина, яка розглядається як окрема складова незалежно від форми цієї складової (зокрема художній дизайн).

Для правомірного використання творів та дизайну як об’єктів авторського права в знаках для товарів і послуг необхідно отримати дозвіл від автора чи іншого суб’єкта авторського права на ці твори.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не реєструються як знаки позначення, які відтворюють назви відомих в Україні творів науки, літератури та мистецтва або цитати й персонажі з них, твори мистецтва та їх фрагменти без згоди власників авторського права або їх правонаступників.
Об'єктом знака може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, у тому числі власні імена, літери, цифри, зображувальні елементи, кольори та комбінації кольорів, а також будь-яка комбінація таких позначень.

Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» не містить норм стосовно співвідношення дизайну як об’єкта авторського права і як промислового зразка.

Стаття 1 цього Закону передбачає, що промисловий зразок – результат творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання.

Частина 2 статті 461 Кодексу передбачає, що об'єктом промислового зразка можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Що стосується охорони дизайну у сфері образотворчого та ужиткового мистецтва, чинне законодавство залишає можливість вибору режиму правового захисту або кумулятивної (одночасної) охорони дизайну як об’єкта авторського права та об’єкта права промислової власності (промислового зразка, знака для товарів і послуг).

4. Створення творів дизайну.
Особисті немайнові та майнові права автора

Охороні підлягають усі твори, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

При цьому передбачена Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору й не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

Право автора на результат його творчої діяльності в галузі дизайну виникає з моменту створення твору (у тому числі проекту), незалежно від того, був він закінчений і обнародуваний чи ні.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений у зв'язку з виконанням трудового договору, належать працівникові, який створив цей об'єкт, і юридичній або фізичній особі, де або в якої він працює, спільно, якщо інше не встановлено договором.

Майнові права інтелектуальної власності на об'єкт, створений на замовлення, належать творцеві цього об'єкта та замовникові спільно, якщо інше не встановлено договором.

Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить усім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле, чи складається з частин, кожна з яких має самостійне значення.

Інші питання співавторства регулюються статтею 13 Закону.

Якщо твір є похідним або складеним, необхідно дотримуватися авторського права на інші твори, використані для його створення.

Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі та його примірниках за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2) забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3) вибирати псевдонім, зазначати й вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі та його примірниках під час будь-якого його публічного використання;

4) вимагати збереження цілісності твору й протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

1) право на використання твору;

2) виключне право дозволяти використання твору;

3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, у тому числі забороняти таке використання.

Види договорів, на підставі яких здійснюється використання об’єктів авторського права, та вимоги щодо їх оформлення передбачені статтями 1108 – 1113 Кодексу та статтями 31 – 33 Закону.

Договори про передачу прав на використання творів дизайну укладаються в письмовій формі.

В усній формі може укладатися договір про використання (опублікування) твору в періодичних виданнях (газетах, журналах тощо).

Договір про передачу прав на використання творів вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, території, на яку поширюється передаване право, розміру й порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких на вимогу однієї із сторін має бути досягнуто згоди).

5. Особливості державної реєстрації авторського права та договорів, які стосуються права автора на твори дизайну

Суб'єкт авторського права для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи неоприлюднений твір, факту й дати опублікування твору чи договорів, які стосуються права автора на твір, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може зареєструвати своє авторське право у відповідних державних реєстрах.
Порядок державної реєстрації авторського права й договорів, які стосуються права автора на твір, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. № 1756.

До заяви на реєстрацію авторського права на твори архітектури, містобудування, садово-паркового та монументального мистецтва, крім документів, зазначених у пункті 6 цього Порядку, додається анотація, яка повинна містити назву твору, його місцезнаходження (адресу), архітектурні характеристики й параметри, час і місце створення.

Залежно від того, щодо якого об'єкта авторського права подано заявку на реєстрацію, примірник твору подається в такій матеріальній формі:

  • твори образотворчого мистецтва, фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії, ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, які стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності, – у вигляді фотографій (за потреби – кольорових) розміром не менше ніж 9х12 сантиметрів або слайдів чи на електронному носії, або у вигляді копій на паперовому носії. Слайди та/або фотографії подаються в окремому конверті;
  • твори архітектури, містобудування й садово-паркового мистецтва – у вигляді фотографій (за потреби – кольорових) розміром не менше ніж 9х12 сантиметрів або слайдів, або у вигляді копій основних креслень проекту, передусім генерального плану, планів поверхів, фасадів, розрізів, інших креслень (на власний вибір), фотографій або слайдів моделей збудованих будівель і споруд на електронному носії чи у вигляді копій на паперовому носії. Слайди та/або фотографії подаються в окремому конверті;
  • твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо, якщо вони не охороняються законами України про правову охорону об'єктів промислової власності, – у вигляді фотографій (за потреби – кольорових), розміром не менше ніж 9х12 сантиметрів чи слайдів або на електронному носії. Слайди та/або фотографії подаються в окремому конверті.

Детальна інформація щодо державної реєстрації авторського права та договорів, які стосуються права автора на твір, розміщена на сайті Державного департаменту інтелектуальної власності за адресою: http://www.sdip.gov.ua/ua/copyright_registration.html

6. Особливості використання творів дизайну

Авторське право й право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір дизайну, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального об'єкта, у якому втілено твір, не означає відчуження авторського права, і навпаки.
Частина 2 статті 12 Закону передбачає, що власникові матеріального об'єкта, у якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволяється руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові твору за ціну, яка не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збереження об'єкта, у якому втілено оригінал твору, є неможливим, власник матеріального об'єкта, у якому виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові зробити копію твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної споруди – фотографії твору.

Згідно зі статтею 26 Закону (про право доступу до твору образотворчого мистецтва) у разі передачі твору образотворчого мистецтва чи матеріального об'єкта, у якому втілено цей твір, у власність іншій особі автор має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законні права та інтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити автору в доступі до твору без достатніх підстав. При цьому від власника твору не можна вимагати доставки твору авторові.

Стаття 27 Закону (про право слідування) передбачає, що автор твору образотворчого мистецтва, а в разі його смерті – спадкоємці, упродовж встановленого статтею 28 цього Закону строку користуються щодо проданих автором оригіналів творів образотворчого мистецтва невідчужуваним правом на одержання п'яти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, який відбувається після першого його продажу, здійсненого автором твору (право слідування). Виплата винагороди в цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо.

Використовуючи веб-дизайн (оформлення сайтів), а також інші твори дизайну в цифровій формі в мережі Інтернет, треба враховувати, що відповідно до статті 15 Закону виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, відтворення творів у цифровому середовищі та їх подання до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і в будь-який час на їх власний вибір.

Тому для правомірного використання об’єктів авторського права зазначеними вище способами (відтворення, надання доступу) необхідно отримати дозвіл від суб’єктів авторського права.

7. Винагорода за створення та використання творів дизайну

За винятком випадків, передбачених статтями 21 – 25 Закону, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору. Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті) або у формі комбінованих платежів.

Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення й використання твору встановлюються в авторському договорі або в договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.

Оскільки авторське право на твір дизайну зберігається 70 років після смерті автора, до закінчення цього строку винагороду мають право отримувати спадкоємці автора та інші суб’єкти авторського права.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 72 (далі – Постанова КМУ № 72) затверджені мінімальні ставки винагороди (роялті) за використання об'єктів авторського права і суміжних прав, зокрема в таких додатках:

  • Додаток 1 до Постанови КМУ № 72: мінімальні авторської винагороди (роялті) за публічне виконання, публічний показ, публічне сповіщення або ретрансляцію (повторне публічне сповіщення) творів науки, літератури і мистецтва;
  • Додаток 2 до Постанови КМУ № 72: мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за відтворення і (або) опублікування творів, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, комерційний прокат їх примірників;
  • Додаток 3 до Постанови КМУ № 72: мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за відтворення і (або) опублікування творів образотворчого і декоративно-ужиткового мистецтва;
  • Додаток 4 до Постанови КМУ № 72: мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за використання, у тому числі відтворення, творів архітектури;
  • Додаток 5 до Постанови КМУ № 72: мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за відтворення і (або) опублікування примірників творів наукової, художньої, публіцистичної та іншої літератури й музичного мистецтва, зафіксованих поліграфічним способом.

Деталізувати види творів, які мають відношення до сфери дизайну, можна на основі положень Постанови, у якій визначаються мінімальні ставки авторської винагороди (роялті) за використання творів архітектури, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва.

Твори дизайну можуть використовуватися в поліграфічній продукції, театральних постановках (дизайн костюмів та сцени) тощо.

До творів декоративно-ужиткового мистецтва Постанова КМУ № 72 відносить, зокрема, твори декоративного призначення (скульптуру малих форм, панно, вази, тарелі, тканини та інші предмети, призначені для оформлення приміщень); твори ужиткового призначення (посуд, столові набори, ювелірні вироби, вази, шкатулки, скриньки, корзинки, ляльки, іграшки), меблі та інші художньо оформлені вироби.

До творів образотворчого мистецтва Постанова КМУ № 72 відносить, зокрема, скульптуру, живопис, графіку, твори живопису, графіки, скульптури, художньої фотографії, декоративно-ужиткового мистецтва, що використовуються як елементи оформлення промислової продукції (шкатулок, коробок, сумок, футлярів, пакетів, упаковок, обкладинок, етикеток, поштових марок, флаконів, спортивних, кондитерських та інших виробів).

Відсутність у Постанові КМУ № 72 ставок винагороди за певні способи використання творів дизайну не позбавляє автора можливості отримувати відповідну винагороду, оскільки законодавство України дозволяє врегулювати це питання на договірній основі або із застосуванням наявних у Постанові КМУ № 72 ставок щодо подібних способів використання творів.

Спори щодо виплати винагороди за використання творів дизайну можуть вирішуватися в суді.

8. Юридична відповідальність за порушення авторського права

За порушення авторського права відповідно до статті 51 Закону передбачається цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.

Цивільна відповідальність може настати у випадку звернення особи, авторське право якої було порушено, до суду (статті 16 і 432 Кодексу).

Судочинство в цій сфері визначається Цивільним пpoцecyальним кoдeкcом України.

Цивільна відповідальність може накладатися на правопорушника й господарським судом, якщо власник майнового авторського права, з одного боку, як позивач, і – відповідач з іншого боку, є суб’єктом господарювання. У таких справах судове провадження регулюється нормами Господарського процесуального кодексу України.

Адміністративна та кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності передбачається, зокрема, статтею 51-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтею 176 Кримінального кодексу України.

Судочинство в цій сфері визначається відповідним процесуальним законодавством (Koдeкc адмініcтpативнoгo cyдoчинcтва України, Kpимiнальнo-пpoцecyальний кoдeкc України).

 

АКТУАЛЬНО

Введено в дію нові міжнародні класифікації


З 1 січня 2017 року в державній системі правової охорони інтелектуальної власності введено в дію МПК-2017.01, МКТП (11-2017) та МКПЗ-11 у перекладі українською мовою та створено відповідні нові інформаційно-довідкові системи (ІДС), доступ до яких надається на безоплатній основі.

До уваги заявників!

Змінено реквізити рахунків для сплати коштів за деякі адміністративні послуги, реквізити рахунків для сплати державного мита за видачу охоронних документів в національній та іноземній валюті та реквізити поточних рахунків Укрпатенту, на які сплачуються збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти ІВ.

До відома органів виконавчої влади

ДСІВ звертає увагу органів виконавчої влади на зміни, внесені до Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433.

Наші анонси

Пілотний проект ДСІВ

Ініціативи та пропозиції ДСІВ

ДСІВ у Facebook

Ми у FacebookЗапрошуємо відвідати нашу сторінку!

Електронна приймальня

TWINNING

 
Зареєструватися
Забули пароль?
 
 

 

© 2008-2017 Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України.
Всі права захищено.
При використанні матеріалів посилання на веб-портал обов'язкове.