Стартова сторінка Мапа сайту Написати нам
УКР ENG
 

Про ДСІВ - Міжнародна інтеграція - Проект технічної допомоги ЄС TWINNING - Україні варто подумати над спеціалізацією судів у сфері ІВ (16.10.2015)


Україні варто подумати над спеціалізацією судів у сфері ІВ
 
Нагадаємо, що нещодавно в рамках проекту Європейського Союзу Twinning «Удосконалення правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності в Україні» за підтримки Державної служби інтелектуальної власності України відбувся тренінг для представників судів загальної юрисдикції.

Поділитися європейською практикою захисту прав на об'єкти промислової власності та авторського права і суміжних прав приїхали суддя Апеляційного господарського суду м. Мадрид Енріке Гарсіа та суддя Апеляційного господарського суду м. Мурсія Рафаель Фуентес.

Ми вирішили поцікавитися в іспанських суддів, яка специфіка їхньої роботи, чи простежуються нові тенденції в діяльності судів, а також якими враженнями від співпраці з українськими колегами можуть поділитися західні гості.
 
 
Енріке Гарсіа1. Яка категорія справ найчастіше розглядається у вашому судовому корпусі?
 
Якщо говорити про порушення патентних прав, то найчастіше позови, які ми розглядаємо, пов’язані з фармацевтичними виробами та з біотехнологічними об’єктами. В авторському праві найбільше позовів стосуються виробництва фільмів, а саме визначення суб’єкта, який має права на цей фільм. Також у нас є позови від організацій колективного управління за несплату зборів певними компаніями. Що стосується торговельних марок, то ми розглядаємо категорії справ як щодо національних торговельних марок, так і марок ЄС.

2. Яка тенденція спостерігається в цьому напрямі за останні кілька років?


У цілому ми бачимо, що останнім часом з’являється дедалі більше позовів, які стосуються всіх об’єктів ІВ. Це пояснюється розвитком економіки – компанії готові платити чималі гроші, аби мати у своєму штаті значну кількість кваліфікованих правників. Коли я кажу про зростання кількості позовів, то може здатися, що це негативна тенденція. Але ні, навпаки, – компанії готові інвестувати й виходити на ринок, бо знають, що їхні права будуть захищені.

Справжній патентний «бум» спостерігається у фармацевтичній сфері. Наявна тенденція до збільшення кількості позовів, що стосуються генеричних препаратів.
 
Тенденцію щодо збільшення позовів ми помічаємо відтоді, як відбулася спеціалізація судів у сфері ІВ. Розгляд справ значно покращився порівняно з тим періодом, коли питання правової охорони розглядали всі суди.

3. Наведіть цікаві приклади розгляду справ з власного досвіду.


З приводу порушення патентів у нас є цікавий приклад американської компанії, яка виробляє генетично модифіковану сою. І ця соя є витривалою рослиною: якщо на полі розпиляти певні шкідливі речовини проти бур’яну, то весь він загине, а соя продовжуватиме зростати. Ця компанія зареєструвала свій патент на сою майже у всіх країнах світу, окрім Аргентини. Одна з аргентинських компаній вирішила переробляти сою на борошно й експортувати до ЄС. В іспанському суді ми розглядали позов вищеназваної американської компанії, яка наполягала на тому, що зареєструвала саме цей сорт рослини, тому ніхто інший не може імпортувати до Іспанії борошно із цієї сої. Приймаючи рішення, ми виходили з того, що борошно є кінцевим продуктом і з нього не можливо відтворити в подальшому рослину (сою). Тому наша відповідь була «ні» і американській компанії було відмовлено.

Є також цікавий приклад стосовно торговельних марок. На українському ринку зараз немає такої британської компанії, але вона дуже відома як виробник джину синього кольору. І ця компанія хотіла зареєструвати в Іспанії синій колір – тобто бути єдиною, яка може продавати джин, маркований цим кольором. У першій інстанції їм було відмовлено в реєстрації. Потім справа дійшла до Апеляційного господарського суду, який погодився з рішенням суду першої інстанції. І так справа дійшла до Вищого господарського суду, де також підтвердили, що не можна видавати монополію на певний колір.

Тепер про авторське право. Є цікаві приклади, пов’язані з випадками, коли користувачі обмінюються файлами через системи p2p, такі як BitTorrent, eMule, eDonkey. І ми вирішували, чи є такі випадки порушенням авторського права та суміжних прав. Адже йдеться про обмін об’єктами, які охороняються авторським правом і суміжними правами, не через Інтернет, а напряму. Прийняте рішення було не на користь таких користувачів – вони все-таки є порушниками авторського права і суміжних прав. І також ми розглядали питання про те, чи є порушниками компанії, які виробляють це програмне забезпечення, такі інструменти для обміну. І тут, на мою думку, слід говорити про непряме порушення. На той час, коли ми розглядали вищеокреслену справу, в Іспанії не було відповідних законодавчих норм стосовно непрямого порушення авторського права та суміжних прав, проте такі норми були в законодавствах інших країн.

4. Наведіть яскраві приклади рішень, пов'язаних з розглядом тривимірних торговельних марок, а також марок, об’єктами яких є звуки, запахи, кольори. На скільки часто вони трапляються у вашій практиці?


Запахи в нас не можна реєструвати. Стосовно кольорів – то було кілька позовів, які якраз у моєму суді й розглядалися. Що ж до тривимірних марок, то їх наразі найбільше. Наприклад, коли власники хочуть зареєструвати упаковки певних продуктів як торговельні марки. Зокрема, у нас є на розгляді позов, пов'язаний з наданням правової охорони тривимірній торговій марці, що є формою прикраси у вигляді маленького ведмедика.

Рафаель Фуентес5. Чи трапляються випадки, коли вимоги іспанського законодавства не збігаються з вимогами європейського?
 
Система розроблена так, щоб не було конфліктів між іспанським та європейським законодавствами. Якщо ми розглядаємо справу й бачимо, що деякі норми іспанського законодавства, на нашу думку, суперечать нормам європейського, то завжди пріоритетними для нас є вимоги останнього. Якщо в нас є сумніви щодо трактування тої чи тої норми, то ми, судді країни, яка є членом ЄС, маємо призупинити справу й надіслати запит щодо трактування права ЄС до Європейського суду справедливості в Люксембурзі. Суд роз’яснює, як саме тлумачити те чи те положення, і вже на основі цього роз’яснення ми можемо продовжити розгляд справи й винести рішення. Цей робочий механізм створений для того, щоб у сфері ІВ справи розглядалися однаково в усіх країнах ЄС – як в Іспанії, так і в Польщі.

6. Чи часто у вас трапляються випадки недобросовісної конкуренції у сфері ІВ?


Так, випадків таких багато. У справах, пов’язаних з недобросовісною конкуренцією, у нас зазвичай дуже багато різних заяв від позивачів. Бо вони намагаються захищати й охороняти свої права одночасно на підставі того, що є власниками прав на торговельну марку, і потім, про всяк випадок, посилаються на норми щодо недобросовісної конкуренції.

7. Ви провели два дні з українськими суддями, яке у вас склалося враження про українських колег?


Оскільки ми працювали на тренінгу лише два дні, то професійний рівень українських колег нам досить складно оцінити. Проте очевидно, що вони добре обізнані в галузі ІВ, – ми помітили їх неабиякий професійний інтерес до обговорюваної теми.

З одного боку, добре мати інтерес до справи. Але, з іншого боку, не менш важлива наявність відповідного дієвого механізму роботи. Ми побачили, що в деяких випадках для вирішення позовних питань бракує необхідних положень у законодавстві України. Зокрема, українських суддів хвилює питання патентного тролінгу – як з ним боротися на рівні судової системи та на рівні митних органів. Також порушувалося питання про тривалість розгляду справ у тих випадках, коли такий розгляд має бути дуже швидким. Українські колеги ставили нам безліч запитань – і ми охоче ділилися нашим досвідом.

За результатами тренінгу ми підготували звіт та рекомендації, у яких зазначили, що Україні варто подумати про спеціалізацію судів з питань ІВ, адже співпраця між Україною та ЄС стає дедалі активнішою.

І насамкінець хочу зазначити, що в нас передбачений ще один тренінг. Це вже буде поглиблений курс, який заплановано провести наприкінці лютого – на початку березня 2016 року. Тож до нових змістовних зустрічей у Державній службі інтелектуальної власності України!
 

АКТУАЛЬНО

Введено в дію нові міжнародні класифікації


З 1 січня 2017 року в державній системі правової охорони інтелектуальної власності введено в дію МПК-2017.01, МКТП (11-2017) та МКПЗ-11 у перекладі українською мовою та створено відповідні нові інформаційно-довідкові системи (ІДС), доступ до яких надається на безоплатній основі.

До уваги заявників!

Змінено реквізити рахунків для сплати коштів за деякі адміністративні послуги, реквізити рахунків для сплати державного мита за видачу охоронних документів в національній та іноземній валюті та реквізити поточних рахунків Укрпатенту, на які сплачуються збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти ІВ.

До відома органів виконавчої влади

ДСІВ звертає увагу органів виконавчої влади на зміни, внесені до Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433.

Наші анонси

Пілотний проект ДСІВ

Ініціативи та пропозиції ДСІВ

ДСІВ у Facebook

Ми у FacebookЗапрошуємо відвідати нашу сторінку!

Електронна приймальня

TWINNING

 
Зареєструватися
Забули пароль?
 
 

Наша адреса: вул. В. Липківського, 45, м. Київ-35, 03035, Україна
Консультації з питань авторського права (44) 498-37-08 (09);
з питань промислової власності (44) 254-38-13
Приймальня: тел. (44) 494-06-06; факс (44) 494-06-56

 

© 2008-2017 Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України.
Всі права захищено.
При використанні матеріалів посилання на веб-портал обов'язкове.