Стартова сторінка Мапа сайту Написати нам
УКР ENG
 

Заходи - Круглі столи - Круглий стіл: "Правові та організаційні засади фіксування порушення прав ІВ в мережі Інтернет" (15 червня 2015 року)


Можливості фіксації порушення прав ІВ в мережі Інтернет – дискусія за круглим столом

15 червня 2015 року в Державній службі інтелектуальної власності України (ДСІВ) відбувся круглий стіл на тему «Правові та організаційні засади фіксування порушення прав інтелектуальної власності в мережі Інтернет».

У засіданні взяли участь Голова Вищої ради юстиції Ігор Бенедисюк, судді, які розглядають справи у сфері інтелектуальної власності (ІВ), а також представники Інтернет-індустрії, юридичних компаній та експертних установ.

Предметом розгляду аудиторії стали практичні аспекти фіксування порушення прав ІВ в мережі Інтернет.

Також представники ДСІВ надали інформацію щодо поточного стану погодження розробленого ними антипіратського законопроекту, положення якого безпосередньо стосуються вказаної теми.

Голова ДСІВ Алла Жарінова повідомила, що в Мінекономрозвитку вирішили повернутися до попередньої версії вищезгаданого проекту закону, поданого на розгляд у грудні 2014 року, і доопрацювати її спільно з представниками громадськості. Однак, зазначений законопроект саме і був ефективно доопрацьований в лютому – березні цього року на площадці Мінекономрозвитку робочими групами, визначеними профільним міністерством. До складу цих груп входили правовласники, провайдери, агрегатори контенту, експерти Інтернет-галузі, представники Мінекономрозвитку, МВС України, Державної служба спеціального зв’язку та захисту інформації України та фахівці ДСІВ.

Отже новий варіант антипіратського законопроекту є результатом доопрацювання робочих груп та громадськості, і його положення неодмінно мають бути враховані у версії законопроекту, до якої повернулося Міністерство.

Начальник відділу нормативно-правового забезпечення у сфері авторського права та суміжних прав ДСІВ Олексій Арданов розповів, що в останній версії проекту планувалося наділити ДСІВ функцією забезпечення можливості фіксації фактів розміщення веб-сайтів, їх адрес, змісту та інформації про доступність в Інтернеті. Це завдання стояло перед Державним підприємством «Інтелзахист», діяльність якого останнім часом перепрофільована на захист прав ІВ в Інтернеті.

Також доповідач відзначив, що попередній варіант антипіратського законопроекту більше орієнтувався на досвід США та ЄС у протидії порушенням авторського права й суміжних прав у світовій мережі. Що ж стосується фіксування даних про порушення прав, то в цій версії пропонувалося доповнити Закон України «Про нотаріат» статтею 79-1 «Протокол огляду веб-сторінки».

У свою чергу директор ДП «Інтелзахист» Віктор Лещинський повідомив про готовність підприємства фіксувати факти порушення прав ІВ в Інтернеті, а також всіляко сприяти захисту вказаних прав. Проте діяльність у цьому напрямі можлива виключно в разі внесення належних зміни до законодавства. Наразі ж підписано трьохсторонній договір про співробітництво між ДП «Інтелзахист», Об’єднанням підприємств «Український мережевий інформаційний центр» (ОП «УМІЦ») та Науково-дослідним центром судової експертизи з питань ІВ (Центр).

Представник патентно-правової фірми «Пахаренко і партнери» Дмитро Кочерга розповів про один з перших судових прецедентів, де було застосовано фіксацію порушення прав ІВ в мережі Інтернет за допомогою огляду доказів за місцем їх знаходження. Цей вид фіксації не є основним, але на практиці застосовується.

Тривала дискусія відбулася також навколо питання про можливих суб’єктів формування доказової бази у випадках порушення прав ІВ в Інтернеті. Учасники висловлювали свої думки про те, кому доцільніше виконувати цю функцію – юристам чи технічним спеціалістам.

Директор патентно-юридичної компанії «IPStyle» Марія Ортинська розповіла про досвід РФ та Білорусі щодо законодавчого регулювання й практики засвідчення нотаріусами фактів порушення прав ІВ в мережі Інтернет.

Доповідь партнера патентно-юридичної агенції «Синергія» Анни Кравчук спонукала учасників круглого столу до роздумів над тим, яка форма має більшу доказову силу – протокол юриста чи експертиза технічних спеціалістів.

Доповідач, спираючись на норми чинного законодавства, зробила висновок, що окремі дії щодо фіксації фактів порушення прав ІВ в мережі Інтернет можуть здійснюватися як нотаріусами, так і адвокатами.

Директор Центру Ігор Стародубов зазначив, що повна та об’єктивна фіксація вмісту веб-ресурсу передбачає обов’язкове застосування комплексного підходу, спеціальних знань і навичок. За його словами, дослідження можна здійснити з використанням декількох підходів для вирішення питання фіксації. У Росії це відбувається шляхом нотаріального засвідчення графічного відображення вмісту ресурсу (скріншоту). Проте практика показує, що фіксація вмісту веб-ресурсу – це не лише його графічне відображення на папері.

Також доповідач наголосив, що основною задачею експертних досліджень умісту веб-ресурсів є встановлення фактичних показників щодо інформації, розміщеної на таких ресурсах, а саме даних у текстовому, графічному й інших мультимедійних форматах.

Директор ОП «УМІЦ» Юрій Гончарук зауважив, що останнім часом набуває популярності послуга «стирання слідів» в Інтернеті. А тому, щоб доказова база була об’єктивною й беззаперечною, вона має ґрунтуватися на технічній експертизі, яку можуть здійснити лише відповідні спеціалісти-техніки в цій галузі.

Представники суду погодилися із зауваженнями про те, що доказова сила засобів, які застосовуються нотаріусами, не завжди враховує технологічну специфіку Інтернету, а тому може містити недостовірні висновки.

Аспірант кафедри ІВ юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Костянтин Зеров зазначив, що жоден з візуальних способів фіксування порушень прав ІВ в мережі Інтернет, крім проведення експертизи, не в змозі дати належне й достовірне уявлення про те, що ж насправді розміщується на відповідній веб-сторінці і чи не була вона «зламана» (модифікована). Використання деяких технічних навичок дозволяє перекручувати візуальні способи фіксації шляхом хакерської атаки на пристрій (наприклад, персональний комп’ютер певного нотаріуса або судді), з якого відбуватиметься огляд. Протокол огляду веб-сторінки нотаріусами не здатний зафіксувати факт наявності та відтворення музичних й аудіовізуальних творів. Крім того, він не включає в себе огляд вихідного коду веб-сторінки, що вкрай важливо для визначення, з якого ж саме веб-сайта відбувається використання об’єкта авторського права (у випадках хотлінкінгу, фреймінгу та використання спеціалізованих тегів Інтернет-розмітки, таких як <embed>, <object>, <video>, <audio>, <iframe>). Хоча вихідний код теж не завжди в змозі показати, де саме розташований певний елемент.

Таким чином, наразі є потреба вдосконалення законодавства в частині регламентації фіксації порушення прав ІВ в мережі Інтернет і залучення технічних спеціалістів до процесу фіксації, щоб відповідні докази порушення прав були достовірними. 

   

   

   

 

АКТУАЛЬНО

Введено в дію нові міжнародні класифікації


З 1 січня 2017 року в державній системі правової охорони інтелектуальної власності введено в дію МПК-2017.01, МКТП (11-2017) та МКПЗ-11 у перекладі українською мовою та створено відповідні нові інформаційно-довідкові системи (ІДС), доступ до яких надається на безоплатній основі.

До уваги заявників!

Змінено реквізити рахунків для сплати коштів за деякі адміністративні послуги, реквізити рахунків для сплати державного мита за видачу охоронних документів в національній та іноземній валюті та реквізити поточних рахунків Укрпатенту, на які сплачуються збори за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти ІВ.

До відома органів виконавчої влади

ДСІВ звертає увагу органів виконавчої влади на зміни, внесені до Порядку використання комп’ютерних програм в органах виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1433.

Наші анонси

Пілотний проект ДСІВ

Ініціативи та пропозиції ДСІВ

ДСІВ у Facebook

Ми у FacebookЗапрошуємо відвідати нашу сторінку!

Електронна приймальня

TWINNING

 
Зареєструватися
Забули пароль?
 
 

 

© 2008-2017 Офіційний веб-портал Державної служби інтелектуальної власності України.
Всі права захищено.
При використанні матеріалів посилання на веб-портал обов'язкове.